Закон України Про туризм

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України "Про туризм"

Верховна Рада України
постановляє:
I. Внести зміни до Закону України "Про туризм" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 31, ст.241; 2001 р., N 32, ст.172), виклавши його в такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ"
Про туризм

Цей Закон визначає загальні правові, органiзацiйнi та соцiально-економiчнi засади реалізації державної політики України в галузі туризму та спрямований на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення i зміцнення здоров'я, на безпечне для життя i здоров'я довкiлля, задоволення духовних потреб та iнших прав при здiйсненнi туристичних подорожей. Вiн встановлює засади рацiонального використання туристичних ресурсiв та регулює вiдносини, пов'язанi з органiзацiєю i здiйсненням туризму на територiї України.
Роздiл I. Загальнi положення
Стаття 1. Визначення термiнiв
У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:
туризм - тимчасовий виїзд особи з мiсця постiйного проживання в оздоровчих, пiзнавальних, професiйно-дiлових чи iнших цiлях без здiйснення оплачуваної дiяльностi в мiсцi перебування;
турист - особа, яка здiйснює подорож по Українi або до iншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термiн вiд 24 годин до одного року без здiйснення будь-якої оплачуваної дiяльностi та iз зобов'язанням залишити країну або мiсце перебування в зазначений термiн;
туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше нiж двi такi послуги, що реалiзується або пропонується для реалiзацiї за визначеною цiною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розмiщення та iншi туристичнi послуги, не пов'язанi з перевезенням i розмiщенням (послуги з органiзацiї вiдвiдувань об'єктiв культури, вiдпочинку та розваг, реалiзацiї сувенiрної продукцiї тощо);
супутнi туристичнi послуги та товари - послуги та товари, призначенi для задоволення потреб споживачiв, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалiзацiї туристам;
характернi туристичнi послуги та товари - послуги та товари, призначенi для задоволення потреб споживачiв, надання та виробництво яких суттєво скоротиться без їх реалiзацiї туристам;
просування туристичного продукту - комплекс заходiв, спрямованих на створення та пiдготовку до реалiзацiї туристичного продукту чи туристичних послуг (органiзацiя рекламно-ознайомлювальних подорожей, участь у спецiалiзованих виставках, ярмарках, видання каталогiв, буклетiв, тощо);
мiсце продажу (реалiзацiї) туристичних послуг - країна, в якiй зареєстровано вiдповiдний суб'єкт господарювання, що реалiзує туристичний продукт;
мiсце надання туристичних послуг - країна, на територiї якої безпосередньо надаються туристичнi послуги.
Стаття 2. Законодавство України про туризм
Законодавство України про туризм складається з Конституцiї України, цього Закону, iнших нормативно-правових актiв , що видаються вiдповiдно до них.
Майновi вiдносини в галузi туризму, заснованi на рiвностi, автономiї волi i майновiй самостiйностi їх учасникiв, регулюються Цивiльним та Господарським кодексами України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, передбаченi iншi правила, нiж тi, що встановленi цим Законом, застосовуються правила мiжнародного договору.
Стаття 3. Туристичнi ресурси України
Туристичними ресурсами України є пропонованi або такi, що можуть пропонуватися, туристичнi пропозицiї на основi та з використанням об'єктiв державної, комунальної чи приватної власностi.
Напрями освоєння i розвитку туристичних ресурсiв України визначаються органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування у вiдповiдностi з програмами розвитку туризму.
Класифiкацiя та оцiнка туристичних ресурсiв України, режим їх охорони, порядок використання з облiком гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкiлля, порядок збереження цiлiсностi туристичних ресурсiв України, заходи для їх вiдновлення визначаються вiдповiдно до закону.
Унiкальнi туристичнi ресурси можуть знаходитися на особливому режимi охорони, що обмежує доступ до них. Обмеження доступу до туристичних ресурсiв визначаються їх реальною пропускною спроможнiстю, рiвнем припустимого антропогенного навантаження, сезонними та iншими умовами.
Пiд час мiстобудiвного планування, проектування, розмiщення, будiвництва i реконструкцiї об'єктiв мiстобудування на територiях рекреацiйних зон вiдповiднi органи виконавчої влади, власники об'єктiв мiстобудування повиннi передбачати максимальну iнтеграцiю споруджуваних об'єктiв до мiсцевого соцiально-економiчного, природного й iсторико-культурного середовища.
Стаття 4. Органiзацiйнi форми та види туризму
Органiзацiйними формами туризму є мiжнародний i внутрiшнiй туризм.
До мiжнародного туризму належать: в'їзний туризм - подорожi в межах України осiб, якi постiйно не проживають на її територiї, та виїзний туризм - подорожi громадян України та осiб, якi постiйно проживають на територiї України, до iншої країни.
Внутрiшнiм туризмом є подорожi в межах територiї України громадян України та осiб, якi постiйно проживають на її територiї.
Залежно вiд категорiй осiб, якi здiйснюють туристичнi подорожi (поїздки, вiдвiдування), їх цiлей, об'єктiв, що використовуються або вiдвiдуються, чи iнших ознак iснують такi види туризму:
дитячий;
молодiжний;
сiмейний;
для осiб похилого вiку;
iнвалiдiв тощо;
культурно-пiзнавальний;
лiкувально-оздоровчий,
спортивний;
релiгiйний;
екологiчний (зелений);
сiльський;
пiдводний;
гiрський;
пригодницький;
мисливський;
автомобiльний;
самодiяльний тощо.
Особливостi здiйснення окремих видiв туризму встановлюються законами України.
Стаття 5. Учасники вiдносин, що виникають при здiйсненнi туристичної дiяльностi
Учасниками вiдносин, що виникають при здiйсненнi туристичної дiяльностi, є юридичнi та фiзичнi особи, якi створюють туристичний продукт, надають туристичнi послуги (перевезення, тимчасового розмiщення, харчування, екскурсiйного, курортного, спортивного, розважального та iншого обслуговування) чи здiйснюють посередницьку дiяльнiсть iз надання характерних та супутнiх послуг, а також громадяни України, iноземнi громадяни та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, вiдвiдувачi й iншi), в iнтересах яких здiйснюється туристична дiяльнiсть.
Суб'єктами, що здiйснюють та/або забезпечують туристичну дiяльнiсть (далi - суб'єкти туристичної дiяльностi), є:
туристичнi оператори (далi - туроператори) - юридичнi особи, створенi згiдно iз законодавством України, для яких виключною дiяльнiстю є органiзацiя та забезпечення створення туристичного продукту, реалiзацiя та надання туристичних послуг, а також посередницька дiяльнiсть iз надання характерних та супутнiх послуг, i якi в установленому порядку отримали лiцензiю на туроператорську дiяльнiсть;
туристичнi агенти (далi - турагенти) - юридичнi особи, створенi згiдно iз законодавством України, а також фiзичнi особи - суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, якi здiйснюють посередницьку дiяльнiсть з реалiзацiї туристичного продукту туроператорiв та туристичних послуг iнших суб'єктiв туристичної дiяльностi, а також посередницьку дiяльнiсть щодо реалiзацiї характерних та супутнiх послуг i якi в установленому порядку отримали лiцензiю на турагентську дiяльнiсть;
iншi суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, що надають послуги з тимчасового розмiщення (проживання), харчування, екскурсiйних, розважальних та iнших туристичних послуг;
гiди-перекладачi, екскурсоводи, спортивнi iнструктори, провiдники та iншi фахiвцi туристичного супроводу - фiзичнi особи, що проводять дiяльнiсть, пов'язану з туристичним супроводом, i якi в установленому порядку отримали дозвiл на право здiйснення туристичного супроводу, крiм осiб, якi працюють на вiдповiдних посадах пiдприємств, установ, органiзацiй, яким належать чи якi обслуговують об'єкти вiдвiдування;
фiзичнi особи, якi не є суб'єктами пiдприємницької дiяльностi та надають послуги з тимчасового розмiщення (проживання), харчування тощо.
Перелiк посад фахiвцiв туристичного супроводу, квалiфiкацiйнi вимоги до них та порядок видачi дозволiв на право здiйснення туристичного супроводу визначаються центральним органом виконавчої влади в галузi туризму.
Роздiл II. Державна полiтика та державне регулювання в галузi туризму
Стаття 6. Основнi способи та цiлi державного регулювання в галузi туризму. Основнi прiоритетнi напрями державної полiтики в галузi туризму
Держава проголошує туризм одним з приорiтетних напрямiв розвитку економiки та культури i створює умови для туристичної дiяльностi.
Реалiзацiя державної полiтики здiйснюється шляхом:
визначення i реалiзацiї основних напрямiв державної полiтики в галузi туризму, прiоритетних напрямiв розвитку туризму;
визначення порядку класифiкацiї та оцiнки туристичних ресурсiв України, їх використання та охорони;
спрямування бюджетних коштiв на розробку i реалiзацiю програм розвитку туризму;
визначення основ безпеки туризму;
нормативного регулювання вiдносин у галузi туризму (туристичного, готельного, екскурсiйного й iншого видiв обслуговування громадян);
лiцензування в галузi туризму, стандартизацiї i сертифiкацiї туристичних послуг, визначення квалiфiкацiйних вимог до посад фахiвцiв туристичного супроводу, видачi дозволiв на право здiйснення туристичного супроводу;
встановлення системи статистичного облiку i звiтностi в галузi туризму та курортно-рекреацiйного комплексу;
органiзацiї i здiйснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузi туризму;
визначення прiоритетних напрямiв i координацiї наукових дослiджень та пiдготовки кадрiв у галузi туризму;
участi в розробцi та реалiзацiї мiжнародних програм з розвитку туризму.
Державне регулювання в галузi туризму здiйснюється iншими способами, визначеними законом.
Основними цiлями державного регулювання в галузi туризму є:
забезпечення закрiплених Конституцiєю України прав громадян на вiдпочинок, свободу пересування, вiдновлення i змiцнення здоров'я, на безпечне для життя i здоров'я довкiлля, задоволення духовних потреб та iнших прав;
безпека туризму, захист прав та законних iнтересiв туристiв, iнших суб'єктiв туристичної дiяльностi та їх об'єднань, прав та законних iнтересiв власникiв або користувачiв земельних дiлянок, будiвель та споруд;
збереження цiлiсностi туристичних ресурсiв України, їх рацiональне використання, охорона культурної спадщини та довкiлля, врахування державних та громадських iнтересiв при плануваннi та забудовi територiй;
створення сприятливих умов для розвитку iндустрiї туризму, пiдтримка прiоритетних напрямiв туристичної дiяльностi.
Основними прiоритетними напрямами державної полiтики в галузi туризму є:
удосконалення правових засад регулювання вiдносин у галузi туризму;
забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузi економiки України, заохочення нацiональних та iноземних iнвестицiй у розвиток iндустрiї туризму, створення нових робочих мiсць;
розвиток в'їзного та внутрiшнього туризму, сiльського, екологiчного (зеленого) туризму;
розширення мiжнародного спiвробiтництва, утвердження України на свiтовому туристичному ринку;
створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення та гармонiзацiї податкового, валютного, митного, прикордонного та iнших видiв регулювання;
забезпечення доступностi туризму та екскурсiйних вiдвiдувань для дiтей, молодi, людей похилого вiку, iнвалiдiв та малозабезпечених прошаркiв населення шляхом запровадження пiльг стосовно цих категорiй осiб.
Основнi прiоритетнi напрями державної полiтики в галузi туризму визначаються у загальнодержавнiй програмi розвитку туризму в Українi на термiн їх реалiзацiї.
Стаття 7. Органи, що здiйснюють регулювання в галузi туризму
Регулювання в галузi туризму здiйснюється Верховною Радою України, Кабiнетом мiнiстрiв України, центральним органом виконавчої влади з питань туризму, Верховною Радою Автономної Республiки Крим та Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевими державними адмiнiстрацiями, органами мiсцевого самоврядування, а також iншими органами в межах їх компетенцiї.
Стаття 8. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республiки Крим та органiв мiсцевого самоврядування в галузi туризму
До виключних повноважень Верховної Ради України в галузi туризму належать:
визначення основних напрямiв державної полiтики в галузi туризму;
затвердження загальнодержавних програм розвитку туризму;
визначення правових засад регулювання вiдносин в галузi туризму, їх удосконалення та адаптацiя iз загальновизнаними нормами мiжнародного права;
визначення в законi про Державний бюджет України обсягу фiнансового забезпечення туристичної галузi.
Верховна Рада України вiдповiдно до Конституцiї України може брати до свого розгляду й iншi питання, що стосуються туризму.
Верховна Рада Автономної Республiки Крим, обласнi i районнi ради вiдповiдно до їх повноважень:
затверджують регiональнi програми розвитку туризму, що фiнансуються з бюджету Автономної Республiки Крим, обласних i районних бюджетiв;
визначають кошти бюджету Автономної Республiки Крим, обласних i районних бюджетiв для фiнансового забезпечення регiональних програм розвитку туризму;
контролюють фiнансування регiональних програм розвитку туризму за кошти бюджету Автономної Республiки Крим, обласних i районних бюджетiв.
Верховна Рада Автономної Республiки Крим вiдповiдно до Конституцiї та законiв України здiйснює iнше нормативне регулювання з питань туризму, iсторико-культурних заповiдникiв, музеїв, iнших закладiв культури, вирiшує питання щодо органiзацiї i розвитку курортно-рекреацiйної сфери i туризму тощо.
Представницькi органи мiсцевого самоврядування - сiльськi, селищнi, мiськi ради вiдповiдно до їх повноважень:
затверджують мiсцевi програми розвитку туризму;
визначають кошти мiсцевих бюджетiв для фiнансового забезпечення мiсцевих програм розвитку туризму;
доручають своїм виконавчим органам фiнансування мiсцевих програм розвитку туризму за рахунок коштiв мiсцевого бюджету;
вживають заходiв для стимулювання суб'єктiв господарювання, якi здiйснюють дiяльнiсть з надання туристичних послуг.
Стаття 9. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України в галузi туризму
Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдно до Конституцiї та законiв України:
здiйснює державне управлiння та забезпечує реалiзацiю державної полiтики в галузi туризму;
розробляє загальнодержавнi програми розвитку туризму в Українi i фiнансує їх виконання вiдповiдно до бюджетного законодавства;
приймає нормативно-правовi акти, що регулюють вiдносини в галузi туристичної дiяльностi;
забезпечує рацiональне використання туристичних ресурсiв i вжиття заходiв для їх збереження;
сприяє розвитку туристичної iндустрiї та створенню ефективної туристичної iнфраструктури;
вживає заходiв щодо забезпечення безпеки туристiв, захисту їх прав, iнтересiв i власностi;
органiзовує та забезпечує реалiзацiю державної iнвестицiйної полiтики в галузi туристичної дiяльностi;
готує та подає на розгляд Верховної Ради України як складову частину проекту закону про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк пропозицiї щодо обсягiв бюджетних коштiв для фiнансової пiдтримки проектiв i програм з розвитку туризму;
iнформує Верховну Раду України про виконання загальнодержавної програми розвитку туризму в Українi;
визначає порядок органiзацiї рятувальних команд i порядок вжиття рятувальних заходiв;
створює державну систему наукового забезпечення в галузii туристичної дiяльностi;
здiйснює мiжнародне спiвробiтництво в галузi туризму;
вирiшує iншi питання, вiднесенi Конституцiєю та законами України до його повноважень.
Стаття 10. Повноваження центральних органiв виконавчої влади в галузi туризму
Центральний орган виконавчої влади в галузi туризму :
органiзує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики в галузi туризму, виконання цього Закону та iнших нормативних актiв;
бере участь у пiдготовцi проектiв нормативно-правових актiв у галузi туризму, у межах своєї компетенцiї розробляє i затверджує нормативно-правовi акти, узагальнює практику застосування законодавства в галузi туризму, курортно-рекреацiйної сфери, вносить пропозицiї щодо його удосконалення;
забезпечує реалiзацiю загальнодержавних програм розвитку туризму в Українi;
органiзує облiк туристичних ресурсiв України, забезпечує їх рацiональне використання та охорону;
бере участь у розробцi стандартiв, дiяльностi з метрологiї та сертифiкацiї, у проведеннi робiт з пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованiй сферi;
органiзує здiйснення контролю за якiстю наданих туристичних послуг;
реалiзує державну iнвестицiйну полiтику в галузi туризму та курортно-рекреацiйнiй сферi;
бере участь в розробцi програм облаштування транспортних магiстралей об'єктами туристичної iнфраструктури;
бере участь у пiдготовцi, перепiдготовцi та пiдвищеннi квалiфiкацiї кадрiв, визначеннi прiоритетних напрямiв наукових дослiджень в галузi туризму та проведеннi науково-дослiдних робiт у цiй галузi;
проводить дослiдження туристичного ринку, готує i поширює iнформацiю про Україну i її туристичнi можливостi на мiжнародному туристичному ринку та всерединi держави;
у межах своєї компетенцiї розробляє, укладає i виконує мiжнароднi договори в галузi туристичної дiяльностi, представляє країну у мiжнародних туристських органiзацiях i на мiжнародних заходах щодо туризму;
вживає заходiв щодо розширення мiжнародного спiвробiтництва, утвердження України на свiтовому туристичному ринку;
сприяє координацiї дiяльностi виконавчих органiв, суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, їх об'єднань, що здiйснюють дiяльнiсть в галузi туризму;
надає суб'єктам туристичної дiяльностi методичну, консультативну та iншу допомогу;
пропонує для спiльного використання юридичними особами та громадянами-пiдприємцями, якi надають туристичнi послуги, знаки для товарiв i послуг;
поширює соцiальну рекламу в галузi туризму;
для забезпечення реалiзацiї своїх повноважень, узгодження та врахування iнтересiв суб'єктiв туристичної дiяльностi утворює координацiйно-дорадчий орган.
Центральний орган виконавчої влади в галузi туризму має iншi повноваження, передбаченi законом.
iншi центральнi органи виконавчої влади в межах своїх повноважень:
забезпечують реалiзацiю державної полiтики в галузi туризму;
здiйснюють пiдготовку пропозицiй щодо реалiзацiї державної полiтики в цiй галузi;
беруть участь у створеннi органiзацiйно-правових та економiчних механiзмiв реалiзацiї державної полiтики;
здiйснюють iншi повноваження, передбаченi законом.
Стаття 11. Повноваження Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, виконавчих органiв мiсцевого самоврядування в галузi туризму
Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї в межах своїх повноважень:
здiйснюють виконавчi та iншi органiзацiйно-розпорядчi функцiї щодо органiзацiї i розвитку курортно-рекреацiйної сфери i туризму;
розробляють проекти регiональних програм розвитку туризму i подають їх для затвердження вiдповiдно Верховнiй Радi Автономної Республiки Крим, обласним i районним радам;
вживають заходiв щодо виконання регiональних програм розвитку туризму;
сприяють туристичнiй дiяльностi у своєму регiонi i створенню сучасної туристичної iнфраструктури;
розробляють i впроваджують заходи для захисту мiсцевих туристичних ресурсiв;
видають дозволи на право здiйснення туристичного супроводу;
аналiзують ринок туристичних послуг у межах адмiнiстративно-територiальних одиниць, представ-ляють центральному органу виконавчої влади в галузi туризму необхiднi вiдомостi про розвиток туризму в адмiнiстративно-територiальних одиницях;
здiйснюють соцiальну рекламу туристичних ресурсiв, утворюють вiдповiднi iнформацiйнi центри;
сприяють дитячому та молодiжному туризму;
беруть участь у пiдготовцi, перепiдготовцi i пiдвищеннi квалiфiкацiї кадрiв у галузi туристичної дiяльностi, що фiнансуються за рахунок коштiв мiсцевого бюджету;
надають суб'єктам туристичної дiяльностi методичну i консультативну допомогу щодо органiзацiї їх дiяльностi;
залучають пiдприємства, установи i органiзацiї, розташованi на пiдпорядкованiй їм територiї, до розв'язання проблем розвитку туризму в регiонах;
подають центральному органу виконавчої влади в галузi туризму пропозицiї стосовно включення заходiв з регiональних програм розвитку туризму до загальнодержавних програм;
вносять у встановленому порядку до центрального органу виконавчої влади в галузi туризму пропозицiї про анулювання вiдповiдної лiцензiї;
здiйснюють iншу дiяльнiсть в галузi розвитку туризму вiдповiдно до законодавства України.
Виконавчi органи мiсцевого самоврядування в межах їх повноважень:
розробляють проекти мiсцевих програм розвитку туризму i подають їх для затвердження вiдповiдним мiсцевим радам;
вживають заходiв щодо виконання мiсцевих програм розвитку туризму;
залучають на договiрних засадах пiдприємства, установи i органiзацiї, розташованi на вiдповiднiй територiї, до розв'язання проблем розвитку мiсцевого туризму та пiдтримки туристичних ресурсiв;
органiзують проведення iнвентаризацiї туристичних ресурсiв мiсцевого значення;
сприяють охоронi i збереженню туристичних ресурсiв;
залучають мiсцеве населення до туристичної дiяльностi, створюючи новi робочi мiсця;
сприяють розвитку на вiдповiднiй територiї рiзних видiв туризму.
Стаття 12. Програми розвитку туризму в Українi
Для забезпечення охорони туристичних ресурсiв України, їх збереження та вiдновлення, рацiонального використання, забезпечення безпеки туризму, конституцiйних прав громадян на вiдпочинок та iнших прав громадян, патрiотичного виховання органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування в межах їх повноважень затверджуються загальнодержавнi, державнi цiльовi, регiональнi та iншi програми розвитку туризму.
Загальнодержавнi програми затверджуються з метою реалiзацiї довгострокових прiоритетiв країни в галузi туризму i становлять комплекс взаємопов'язаних правових, економiчних та органiзацiйних заходiв, спрямованих на реалiзацiю конституцiйних прав громадян, розвиток туристичної галузi.
Вiдповiдно до загальнодержавних програм розробляються регiональнi та iншi програми розвитку туризму.
Загальнодержавнi, державнi цiльовi, регiональнi та iншi програми розвитку туризму повиннi передбачати заходи щодо забезпечення безпеки в галузi туризму.
Порядок формування, фiнансування i реалiзацiї регiональних програм розвитку туризму, а також мiсцевих програм визначається вiдповiдно до закону.
Роздiл III. Безпека туризму
Стаття 13. Безпека в галузi туризму
Безпека в галузi туризму - сукупнiсть факторiв, що характеризують соцiальний, економiчний, правовий та iнший стан забезпечення прав i законних iнтересiв громадян, юридичних осiб та держави в галузi туризму.
Органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи в межах своїх повноважень вживають заходiв, спрямованих на:
забезпечення закрiплених Конституцiєю України прав громадян на безпечне для життя i здоров'я довкiлля, при здiйсненнi туристичних подорожей, захист i заступництво громадян України за її межами;
забезпечення особистої безпеки туристiв, збереженiсть їх майна, незавдання шкоди довкiллю;
iнформування суб'єктiв туристичної дiяльностi про загрозу безпецi туристiв у країнi (мiсцi) тимчасового перебування;
надання необхiдної допомоги туристам, якi опинилися у надзвичайнiй ситуацiї;
забезпечення туристам (екскурсантам) можливостi безперешкодного одержання медичної, правової та iнших видiв невiдкладної допомоги, доступу до засобiв зв'язку;
заборонення використання туризму з метою незаконної мiграцiї, сексуальної, трудової та iнших видiв експлуатацiї громадян;
охорону туристичних ресурсiв України, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкiлля;
забезпечення безпеки об'єктiв туристичних вiдвiдувань з урахуванням ризику виникнення природних i техногенних катастроф та iнших надзвичайних ситуацiй тощо.
З метою забезпечення безпеки туристiв суб'єкти туристичної дiяльностi зобов'язанi:
iнформувати туристiв про можливi небезпеки пiд час подорожi, необхiднiсть виконання загальнообов'язкових вимог та запобiжних чи попереджувальних заходiв (медичних щеплень тощо);
створювати безпечнi умови в мiсцях надання туристичних послуг, забезпечувати належне облаштування трас походiв, прогулянок, екскурсiй тощо;
забезпечувати спецiальнi вимоги безпеки пiд час надання туристичних послуг з пiдвищеним ризиком (автомобiльний, гiрський, лижний, велосипедний, водний, мотоциклетний, пiшохiдний туризм, спелеотуризм тощо);
забезпечувати туристiв квалiфiкованими фахiвцями туристичного супроводу, спецiальним спорядженням та iнвентарем;
забезпечувати навчання туристiв засобам профiлактики i захисту вiд травм, попередження нещасних випадкiв та надання першої медичної допомоги;
забезпечувати надання оперативної допомоги особам, якi постраждали пiд час подорожi, транспортування потерпiлих;
оперативно iнформувати органи мiсцевої влади та вiдповiдальних осiб про надзвичайнi ситуацiї, в яких опинилися туристи, подавати вiдомостi про зниклих осiб.
Особи, якi органiзовують експлуатацiю туристичних ресурсiв, зобов'язанi забезпечувати виконання вимог щодо охорони довкiлля та охорони культурної спадщини, а також вживати заходiв, щодо забезпечення мiнiмiзацiї або припинення шкiдливого впливу на довкiлля i соцiально-культурне середовище та компенсувати завданi їм при цьому збитки.
Надання необхiдної допомоги туристам, якi опинилися у надзвичайнiй ситуацiї в межах територiї України, здiйснюється спецiалiзованими державними, комунальними та приватними службами, а також рятувальними командами, що утворюються вiдповiдно до законодавства України.
Органiзацiя рятувальних команд i порядок здiйснення рятувальних заходiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Держава забезпечує захист законних прав та iнтересiв iноземних туристiв вiдповiдно до чинного законодавства України та мiжнародних договорiв України.
Стаття 14. Захист iнтересiв українських туристiв за межами України
Держава гарантує захист законних прав та iнтересiв громадян України, якi здiйснюють туристичнi подорожi за кордон.
У разi виникнення надзвичайних ситуацiй держава вживає заходiв щодо захисту iнтересiв українських туристiв за межами України, у тому числi заходiв для їх евакуацiї з країни тимчасового перебування.
Стаття 15. Фiнансове забезпечення вiдповiдальностi туроператора та турагента
З метою забезпечення прав та законних iнтересiв громадян - споживачiв туристичних послуг туроператор та турагент зобов'язаний здiйснити фiнансове забезпечення своєї цивiльної вiдповiдальностi (гарантiєю банку або iншої кредитної установи) перед туристами.
Туроператор для покриття своєї вiдповiдальностi за збитки, що можуть бути заподiянi туристу в разi виникнення обставин його неплатоспроможностi чи внаслiдок порушення процесу про визнання його банкрутом, якi пов'язанi з необхiднiстю покриття витрат туриста з його повернення в мiсце постiйного проживання (перебування), вiдшкодування вартостi ненаданих послуг, передбачених договором, повинен надати пiдтвердження фiнансового забезпечення своєї вiдповiдальностi (гарантiю банку або iншої кредитної установи) перед туристом, в установленому порядку.
Турагент для покриття своєї вiдповiдальностi за збитки, що можуть бути заподiянi туристу в разi виникнення обставин його неплатоспроможностi чи внаслiдок порушення процесу про визнання його банкрутом, та якi пов'язанi з необхiднiстю вiдшкодування вартостi ненаданих послуг, передбачених договором, повинен надати пiдтвердження фiнансового забезпечення своєї вiдповiдальностi (гарантiю банку або iншої кредитної установи) перед туристом, в установленому порядку.
Мiнiмальний розмiр фiнансового забезпечення туроператора має становити суму, еквiвалентну не менше нiж 20 000 євро. Розмiр фiнансового забезпечення туроператора, який надає послуги виключно з внутрiшнього та в'їзного туризму, має становити суму, еквiвалентну не менше нiж 10 000 євро. Мiнiмальний розмiр фiнансового забезпечення турагента має становити суму, еквiвалентну не менше нiж 2 000 євро.
Будь-якi суми, надання яких гарантується фiнансовим забезпеченням цивiльної вiдповiдальностi туроператора, використовуються виключно для задоволення вимог, що висуваються на пiдставi та за наявностi обставин, зазначених у цiй статтi.
Вiдшкодування збиткiв, заподiяних туристу в разi виникнення обставин неплатоспроможностi туроператора (турагента) чи внаслiдок порушення процесу про визнання його банкрутом, здiйснюється вiдповiдною кредитною установою на пiдставi заяви туриста, договору на туристичне обслуговування (ваучера) та документiв, що пiдтверджують невиконання туроператором (турагентом) договiрних зобов'язань.
Стаття 16. Страхування туристiв при здiйсненнi туристичних поїздок
Страхування туристiв (медичне та вiд нещасного випадку) є обов'язковим i забезпечується суб'єктами туристичної дiяльностi на основi угод iз страховиками. Туристи вправi самостiйно укладати договори на таке страхування. У цьому випадку вони зобов'язанi завчасно пiдтвердити туроператору чи турагенту наявнiсть належним чином укладеного договору страхування.
Договором страхування повиннi передбачатися надання медичної допомоги туристам i вiдшкодування їх витрат при настаннi страхового випадку безпосередньо в країнi (мiсцi) тимчасового перебування.
iнформацiя про умови обов'язкового страхування має бути доведена до вiдома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування.
Обов'язкове (медичне та вiд нещасного випадку) страхування здiйснюється один раз на весь перiод туристичної подорожi.
За вимогою туриста туроператор чи турагент забезпечують страхування iнших ризикiв, пов'язаних зi здiйсненням подорожi.
За бажанням туриста з ним може бути укладено угоду про страхування для покриття витрат, пов'язаних з анулюванням договору на туристичне обслуговування з iнiцiативи туриста, або угоду про страхування для покриття витрат, пов'язаних з передчасним поверненням до мiсця постiйного проживання при настаннi нещасного випадку або хвороби.
Компенсацiя шкоди, заподiяної життю чи здоров'ю туриста або його майну, проводиться у встановленому порядку.
Роздiл IV. Органiзацiя туристичної дiяльностi
Стаття 17. Лiцензування туристичної дiяльностi
З метою створення рiвних можливостей суб'єктам туристичної дiяльностi на ринку туристичних послуг та забезпечення захисту прав i законних iнтересiв громадян, захисту навколишнього природного середовища, пiдвищення рiвня туристичного обслуговування здiйснюється лiцензування туроператорської та турагентської дiяльностi.
Суб'єкт пiдприємницької дiяльностi, який отримав лiцензiю на туроператорську дiяльнiсть, має виключне право на надання послуг з оформлення документiв для виїзду за межi України. Туроператор може здiйснювати також i турагентську дiяльнiсть без отримання лiценцiї на турагентську дiяльнiсть.
Загальний розмiр частки туроператора в статутних фондах iнших туроператорiв України не може перевищувати 20 вiдсоткiв їх статутних фондiв.
Суб'єкт господарювання не має права у своїй назвi використовувати слова "туроператор" i "турагент" без отримання ним лiцензiї на здiйснення вiдповiдно туроператорської чи турагентської дiяльностi.
Не може бути видана лiцензiя на туроператорську чи турагентську дiяльнiсть суб'єкту пiдприємницької дiяльностi iз назвою, тотожною назвi iншого суб'єкта пiдприємницької дiяльностi, якому лiцензiя видана ранiше i iнформацiя про нього внесена до вiдповiдного реєстру.
Стаття 18. Сертифiкацiя i стандартизацiя у сферi туристичної дiяльностi
Державна система стандартизацiї у сферi туристичної дiяльностi спрямована на:
захист iнтересiв споживачiв i держави з питань безпеки туризму, життя i здоров'я громадян, охорони майна та довкiлля;
класифiкацiю туристичних ресурсiв України, забезпечення їх охорони, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкiлля;
пiдвищення якостi товарiв, робiт, послуг вiдповiдно до потреб споживачiв;
забезпечення безпеки об'єктiв туристичних вiдвiдувань з урахуванням ризику виникнення природних i техногенних катастроф та iнших надзвичайних ситуацiй;
взаємозамiннiсть та сумiснiсть товарiв, робiт, послуг, їх унiфiкацiю;
створення нормативної бази функцiонування систем стандартизацiї i сертифiкацiї товарiв, робiт, послуг.
Сертифiкацiя товарiв, робiт, послуг у сферi туристичної дiяльностi здiйснюється з метою:
запобiгання реалiзацiї товарiв, робiт, послуг, небезпечних для життя, здоров'я людей та майна i довкiлля;
сприяння споживачам у свiдомому виборi товарiв, робiт, послуг;
забезпечення дотримання обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсiв та забезпечення екологiчної безпеки;
гармонiзацiї стандартiв, норм i правил з мiжнародними стандартами, рекомендацiями, нормами i правилами, що стосуються вимог до об'єктiв вiдвiдування i туристичних послуг, взаємодiї туроператорiв, використання обмежених туристичних ресурсiв, якостi i видiв туристичних послуг.
Перелiк туристичних послуг, що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї стосовно безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони навколишнього середовища, порядок проведення сертифiкацiї послуг у сферi туристичної дiяльностi визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до закону.
Пiдтвердження вiдповiдностi туристичних послуг здiйснюється в установленому порядку.
Стаття 19. Встановлення категорiй об'єктiв туристичної iнфраструктури
З метою пiдвищення рiвня туристичного обслуговування, сприяння споживачам у свiдомому виборi туристичних послуг, забезпечення рiвних можливостей суб'єктам туристичної дiяльностi на ринку туристичних послуг, забезпечення захисту прав i законних iнтересiв, життя, здоров'я та майна громадян, пiдвищення рiвня екологiчної безпеки об'єктам туристичної iнфраструктури присвоюються категорiї якостi та рiвня обслуговування.
Встановлення об'єктам туристичної iнфраструктури (готелям та iншим подiбним закладам, закладам харчування тощо) вiдповiдної категорiї здiйснюється за заявою його власника.
Види категорiй об'єктiв туристичної iнфраструктури, порядок їх встановлення та змiни визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Стаття 20. Договiр на туристичне обслуговування
За договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням iншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).
До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальнi положення договору про надання послуг, якщо iнше не передбачено законом та не суперечить сутi зобов'язання.
Договiр на туристичне обслуговування укладається в письмовiй (електроннiй) формi вiдповiдно до закону. Договiр на туристичне обслуговування може укладатися шляхом видачi ваучера.
До укладення договору на туристичне обслуговування споживачу туристичного продукту має бути надана iнформацiя про:
1) основнi вимоги пропонованих до оформлення виїзних/в'їзних документiв (паспорт, дозвiл (вiза) на в'їзд/виїзд до країни тимчасового перебування), у тому числi iнформацiю щодо термiнiв їх оформлення;
2) медичнi застереження стосовно здiйснення туристичної поїздки, у тому числi протипоказання через певнi захворювання, особливостi фiзичного стану (фiзичнi недолiки) i вiку туристiв для участi в поїздцi;
3) туроператора (турагента), його мiсцезнаходження i поштовi реквiзити, наявнiсть лiцензiї на здiйснення туристичної дiяльностi, сертифiкатiв вiдповiдностi та iншу iнформацiю вiдповiдно до законодавства про захист прав споживачiв;
4) розмiр фiнансового забезпечення туроператора чи турагента на випадок його неплатоспроможностi чи неспроможностi (банкрутства) та кредитну установу, яка надала таке забезпечення.
До початку надання туристичних послуг споживачу за його вимогою повинна бути надана iнформацiя:
про загальнi умови типового (публiчного) договору на надання туристичних послуг (за його наявностi);
програма туристичного обслуговування;
характеристика транспортних засобiв, що здiйснюють перевезення, у тому числi їх вид i категорiя, термiни стикувань (сполучення) рейсiв, а також iнша обов'язкова iнформацiя, передбачена кодексами i правилами перевезень (якщо перевезення входить до складу туристичного обслуговування);
характеристика готелiв, iнших мiсць розмiщення туристiв, у тому числi їх мiсце розташування, класифiкацiя за законодавством країни (мiсця) тимчасового перебування, вiдомостi про пiдтвердження вiдповiдностi послуг готелю встановленим вимогам, вiдомостi про правила тимчасового проживання, строки i порядок оплати готельного обслуговування, а також iнша обов'язкова iнформацiя, передбачена цим Законом, iншими нормативно-правовими актами (якщо готельне обслуговування входить до складу послуг з туристичного обслуговування);
про звичаї мiсцевого населення, пам'ятки природи, iсторiї, культури та iншi об'єкти туристичного показу, що знаходяться пiд особливою охороною, стан навколишнього природного середовища, санiтарну i епiдемiологiчну обстановку;
про правила в'їзду до країни (мiсце) тимчасового перебування та перебування там;
про види i способи забезпечення харчування пiд час туристичної поїздки;
про види та тематику екскурсiйного обслуговування, порядок зустрiчей i проводiв, супроводу туристiв;
про дату i час початку та закiнчення туристичного обслуговування, його тривалостi;
вiдомостi про мiнiмальну кiлькiсть туристiв у групi, термiни iнформування туриста про те, що туристична поїздка не вiдбудеться через недобiр групи;
вiдомостi про страхову органiзацiю, що здiйснює страхування ризикiв, пов'язаних з наданням туристичного обслуговування, розмiр страхових вiдшкодувань, порядок i умови їх виплати;
про цiну туристичного обслуговування i порядок здiйснення оплати;
про мiсце перебування органiзацiї (органiзацiй), уповноважених туроператором на прийняття претензiй туристiв, а також про адреси i телефони українських дипломатичних установ у країнi тимчасового перебування або мiсцевих служб, до яких можна звернутися у разi виникнення труднощiв пiд час туристичної поїздки.
Кожна iз сторiн договору може вимагати внесення змiн або розiрвання договору у зв'язку з iстотними змiнами обставин, з яких вони виходили при укладеннi договору.
До iстотних змiн обставин належать:
1)погiршення умов подорожi, змiна термiнiв подорожi;
2)непередбачене збiльшення транспортних тарифiв;
3)введення нових або пiдвищення дiючих ставок податкiв i зборiв та iнших обов'язкових платежiв;
4)рiзка змiна курсу нацiональних валют;
5)iншi пiдстави, за домовленiстю сторiн.
Турист вправi вiдмовитися вiд виконання договору до початку подорожi за умови оплати туроператору або турагенту фактично понесених ними витрат за послуги, наданi до цього повiдомлення.
У разi якщо невиконання договору на туристичне обслуговування зумовлене обставинами, за якi жодна зi сторiн не вiдповiдає, турист вiдшкодовує туроператору (турагенту) фактично понесенi витрати, якщо iнше не передбачено законодавчими актами або договором.
Туроператор або турагент вправi вiдмовитися вiд виконання договору лише за умови повного вiдшкодування замовниковi збиткiв, пiдтверджених у встановленому порядку та заподiяних внаслiдок розiрвання договору, крiм випадку, коли це вiдбулося з вини туриста.
Якiсть туристичних послуг повинна вiдповiдати умовам договору, порядок i способи захисту порушених прав туристiв визначаються законодавством про захист прав споживачiв.
Змiна цiни туристичного продукту, погодженої сторонами, можлива лише у випадках, передбачених договором i тiльки при iстотнiй змiнi обставин, передбачених частиною сьомою цiєї статтi, але не пiзнiше нiж за 10 днiв до початку туристичної подорожi у випадку, якщо її тривалiсть становить бiльше нiж 10 днiв, за 5 днiв до початку туристичної поїздки у випадку, якщо її тривалiсть становить вiд 2 до 10 днiв, за 48 годин до початку туристичної поїздки у випадку, якщо її тривалiсть складає один день. При цьому збiльшення цiни туристичного продукту не може перевищувати 5 вiдсоткiв його первiсної цiни. У разi перевищення цiни туристичного продукту бiльше нiж 5 вiдсоткiв первiсної цiни турист має право вiдмовитися вiд виконання договору, а туроператор (турагент) зобов'язаний повернути йому всi ранiше сплаченi кошти.
Туроператор (турагент) може в договорi з туристом обмежити свою вiдповiдальнiсть розмiром подвiйної плати вартостi туристичного продукту (туристичних послуг), якщо туроператор (турагент) несе перед туристом одноособову вiдповiдальнiсть за шкоду, що виникла внаслiдок дiй (бездiяльностi) одного з виконавцiв послуг, обумовлених договором.
Права й обов'язки, вiдповiдальнiсть сторiн та iншi умови договору мiж туроператором i турагентом визначаються вiдповiдно до загальними положеннями про агентський договiр, якщо iнше не передбачено договором мiж ними, а також цим Законом.
Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну життю, здоров'ю та майну туриста визначається вiдповiдно до цивiльного законодавства, якщо договором на туристичне обслуговування не передбачена пiдвищена вiдповiдальнiсть туроператора.
Стаття 21. Договiр на екскурсiйне обслуговування
За договором на екскурсiйне обслуговування одна сторона (суб'кт, що здiйснює туристичну дiяльнiсть) за встановлену договором плату зобов'язується надати за замовленням iншої сторони (екскурсанта) обслуговування, iстотною частиною якого є послуги екскурсовода (гiда-перекладача) загальною тривалiстю не бiльше 24 годин, якi не включають в себе послуги з розмiщення.
Договiр на екскурсiйне обслуговування укладається за правилами, визначеними цивiльним законодавством, в тому числi шляхом видачi ваучера.
Загальнi положення про договiр на надання послуг застосовуються до договору на екскурсiйне обслуговування, якщо iнше не передбачено законом та не суперечить сутi зобов'язання.
Особа, яка надає екскурсiйнi послуги, зобов'язана до укладення договору на екскурсiйне обслуговування надати екскурсанту необхiдну i достовiрну iнформацiю щодо екскурсiйного обслуговування, його видiв i особливостей, квалiфiкацiї екскурсовода, про порядок i строки оплати екскурсiйних послуг, а також надати екскурсанту на його прохання iншу iнформацiю з питань екскурсiйного обслуговування.
Вiдповiдальнiсть сторiн за невиконання, неналежне виконання сторонами зобов'язань вiдповiдно до договору на екскурсiйне обслуговування, порядок припинення договору на екскурсiйне обслуговування визначаються вiдповiдно до цивiльного законодавства та законодавства з питань захисту прав споживачiв.
Стаття 22. Договiр на готельне обслуговування
За договором на готельне обслуговування одна сторона (готель або iнший суб'єкт, що надає послуги з розмiщення) зобов'язується за дорученням iншої сторони (проживаючого) надати послуги по тимчасовому проживанню (ночiвлi) у спецiально обладнаному жилому примiщеннi (номерi), виконати або органiзувати виконання iнших визначених договором на готельне обслуговування послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням, а проживаючий зобов'язується сплатити за цi послуги встановлену плату.
До послуг, пов'язаних з тимчасовим розмiщенням, належать послуги з обслуговування жилого примiщення (номера), харчування (ресторанного обслуговування), iз збереження майна i багажу проживаючого, а також iншi послуги, наданi залежно вiд категорiї готелю.
До вiдносин за договором на готельне обслуговування застосовуються цивiльне законодавство, цей Закон, законодавство з питань захисту прав споживачiв та iншi нормативно-правовi акти, прийнятi вiдповiдно до них. Цей Закон застосовується при наданнi готельного обслуговування в мотелях, будинках вiдпочинку, санаторiях, пансiонатах, а також iнших мiсцях, призначених для розмiщення громадян.
Готель або iнший суб'єкт, що надає послуги з розмiщення, зобов'язаний до укладення договору надати необхiдну i достовiрну iнформацiю про послуги з готельного обслуговування, їх види i особливостi, про порядок i термiни оплати послуг готелю та надати проживаючому на його прохання iншi пов'язанi iз договором i вiдповiдним готельним обслуговуванням вiдомостi, а також iншу iнформацiю, передбачену законодавством про захист прав споживачiв.
Договiр на готельне обслуговування укладається як шляхом складання письмового договору, так i шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного чи iншого зв'язку, що дозволяє достовiрно встановити особу, вiд якої надходить заявка. У разi прийняття заявки договiр на готельне обслуговування вважається укладеним з моменту отримання пiдтвердження готелю про прийняття замовлення та вказiвки можливого початку надання готельного обслуговування з визначеного часу.
Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну життю, здоров'ю чи майну проживаючого, визначається вiдповiдно до цивiльного законодавства, якщо договором на готельне обслуговування не передбачена пiдвищена вiдповiдальнiсть готелю.
Права й обов'язки, вiдповiдальнiсть сторiн та iншi умови договору мiж туроператором (турагентом) та готелем чи iншим суб'єктом, що надає послуги з розмiщення, визначаються загальними положеннями про агентський договiр, якщо iнше не передбачено договором мiж ними та цим Законом.
Стаття 23. Ваучер
Ваучер - форма письмового договору на туристичне обслуговування або на екскурсiйне обслуговування, яка може використовуватися у випадках, передбачених цим Законом.
У договорi на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачi ваучера, мають мiститися наступнi данi:
найменування та мiсцезнаходження суб'єкта туристичної дiяльностi, номер лiцензiї (дозволу) на вiдповiдний вид дiяльностi, юридична адреса;
прiзвище, iм'я (по батьковi) туриста (при груповiй поїздцi прiзвища, iмена (по батьковi) членiв групи);
строки надання i види туристичних послуг, їх загальна вартiсть;
назва, адреса та номер телефону об'єкта розмiщення, його тип та категорiя, режим харчування;
розмiр фiнансового забезпечення вiдповiдальностi туроператора (турагента) або межi вiдповiдальностi суб'єкта туристичної дiяльностi за договором агентування;
iншi данi, обумовленi характером угоди, складом групи тощо;
дата видачi ваучера.
Ваучер є документом суворого облiку.
Порядок оформлення ваучера та його використання затверджується центральним органом виконавчої влади в галузi туризму.
Стаття 24. Права та обов'язки суб'єктiв туристичної дiяльностi
Суб'єкти туристичної дiяльностi мають право:
виробляти i реалiзовувати туристичнi послуги згiдно iз законодавством;
вносити пропозицiї щодо охорони туристичних ресурсiв України, їх збереження та вiдновлення, порядку використання;
вносити пропозицiї щодо вдосконалення освiтнiх програм з професiйного навчання в галузi туризму, пiдвищення рiвня професiйної пiдготовки працiвникiв i фахiвцiв у галузi туризму;
на встановлення об'єктам туристичної iнфраструктури (готелям, iншим об'єктам, призначеним для надання послуг з розмiщення, закладам харчування, курортним закладам тощо), власниками яких вони є, вiдповiдної категорiї;
на отримання в установленому порядку iнформацiї, необхiдної для здiйснення їх дiяльностi, в органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування;
брати, в установленому порядку участь в розробцi програм розвитку туризму та курортно-рекреацiйної сфери;
визначати та оприлюднювати шляхом опублiкування загальнi умови типового (публiчного) договору на надання туристичних послуг;
визначати мiнiмальну кiлькiсть туристiв (екскурсантiв) у групi;
на вiдшкодування збиткiв, заподiяних внаслiдок неправомiрних дiй (бездiяльностi) органiв влади, їх посадових осiб чи заподiяних суб'єктами туристичної дiяльностi.
Суб'єкти туристичної дiяльностi зобов'язанi:
проводити дiяльнiсть в галузi туризму, яка пiдлягає лiцензуванню, лише за наявностi лiцензiй;
надавати туристичнi послуги, що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї, пiсля проведення такої сертифiкацiї в установленому порядку;
залучати до надання туристичних послуг осiб, якi вiдповiдають встановленим законодавством вiдповiдним квалiфiкацiйним вимогам, а у випадках, визначених цим Законом, також мають вiдповiднi дозволи на право здiйснення туристичного супроводу;
надавати туристам необхiдну i достовiрну iнформацiю про туристичнi послуги, права, обов'язки та правила поведiнки туристiв (екскурсантiв), умови страхування, порядок вiдшкодування завданих збиткiв, умови вiдмови вiд послуг, правила вiзового митного режиму, перетинання державного кордону та iншу iнформацiю, передбачену цим Законом;
надавати туристичнi послуги в обсягах та в термiни, обумовленi договором;
виконувати вимоги закону щодо забезпечення безпеки туристiв, охорони туристичних ресурсiв України та довкiлля;
вести облiкову та iншу визначену законодавством документацiю, надавати в установленому порядку бухгалтерську та статистичну звiтнiсть;
вiдшкодовувати в установленому порядку збитки, завданi туристам (екскурсантам), iншим особам та довкiллю.
Стаття 25. Права та обов'язки туристiв та екскурсантiв
Туристи та екскурсанти мають право на:
реалiзацiю закрiплених Конституцiєю України прав громадян на вiдпочинок, свободу пересування, вiдновлення i змiцнення здоров'я, на безпечне для життя i здоров'я довкiлля, задоволення духовних потреб, захист i повагу людської гiдностi;
необхiдну i достовiрну iнформацiю про правила в'їзду до країни (мiсця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (мiсця) тимчасового перебування i перебування там, про звичаї мiсцевого населення, пам'ятки природи, iсторiї, культури та iншi об'єкти туристичного показу, що знаходяться пiд особливою охороною, стан навколишнього середовища;
iнформацiю про наявнiсть лiцензiї y суб'єкта, що здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в галузi туризму, дозволiв, сертифiкатiв, iнших документiв, наявнiсть яких передбачена законодавством;
отримання обов'язкової iнформацiї, що передує укладенню договору;
отримання туристичних послуг, передбачених договором;
особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;
одержання вiдповiдної медичної допомоги;
вiдшкодування матерiальних i моральних збиткiв у разi невиконання або неналежного виконання умов договору;
сприяння з боку органiв державної влади України в одержаннi правових та iнших видiв допомоги, а громадяни України також i за її межами;
реалiзацiю iнших прав.
Туристи та екскурсанти зобов'язанi:
не порушувати права та законнi iнтереси iнших осiб, вимоги законiв, якi дiють на територiї країни перебування;
виконувати митнi, прикордоннi, санiтарнi та iншi правила;
поважати полiтичний та соцiальний устрiй, традицiї, звичаї, релiгiйнi вiрування країни (мiсця) перебування;
зберiгати довкiлля, дбайливо ставитися до об'єктiв природи та культурної спадщини в країнi (мiсцi) тимчасового перебування;
дотримуватися умов i правил, передбачених договором про надання туристичних послуг;
надавати персональну iнформацiю в обсязi, необхiдному для реалiзацiї туристичного продукту;
дотримуватися пiд час подорожi правил особистої безпеки;
вiдшкодовувати збитки, завданi їх неправомiрними дiями.
Виконувати iншi обов'язки, передбаченi законодавством України та законодавством країни тимчасового перебування.
Роздiл V. Професiйна пiдготовка фахiвцiа та наукове забезпечення туризму. Об'єднання пiдприємств та неприбутковi органiзацiї в галузi туризму
Стаття 26. Професiйна пiдготовка фахiвцiв у галузi туризму
Професiйна пiдготовка, перепiдготовка i пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв у галузi туризму здiйснюються державними, комунальними та приватними навчальними закладами в порядку, визначеному законом.
Пiдготовка окремих категорiй фахiвцiв туристичного супроводу (гiдiв-перекладачiв, екскурсоводiв, спортивних iнструкторiв, провiдникiв тощо), якi не потребують здобуття громадянами професiйно-технiчної або вищої освiти iз здобуттям квалiфiкацiї за певним освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем, може здiйснюватися у встановленому порядку юридичними чи фiзичними особами або шляхом самоосвiти.
Центральний орган виконавчої влади в галузi туризму бере участь у пiдготовцi навчальних планiв i програм навчання фахiвцiв у галузi туризму, їх професiйнiй пiдготовцi, перепiдготовцi та пiдвищеннi квалiфiкацiї, затверджує перелiк посад фахiвцiв туристичного супроводу, квалiфiкацiйнi вимоги до них та порядок видачi дозволiв на право здiйснення туристичного супроводу.
Стаття 27. Науковi дослiдження розвитку туризму
Науковi дослiдження розвитку туризму проводяться з метою наукового забезпечення державної полiтики в галузi туризму, прогнозування та визначення перспектив його розвитку; встановлення методик класифiкацiї та оцiнки туристичних ресурсiв, режиму їх охорони, збереження та вiдновлення, порядку використання; облiку гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкiлля; розробки пропозицiй щодо проектiв загальнодержавних, регiональних та мiсцевих програм розвитку туризму, а також щодо визначення лiцензiйних умов та перелiку посад фахiвцiв туристичного супроводу, квалiфiкацiйних вимог щодо них, удосконалення професiйної пiдготовки фахiвцiв у сферi туристичної дiяльностi тощо.
Визначення прiоритетних напрямiв, керiвництво та координацiя наукових дослiджень в галузi туризму належить до компетенцiї наукового центру розвитку туризму.
Положення про науковий центр розвитку туризму затверджується центральним органом виконавчої влади в галузi туризму.
Стаття 28. Об'єднання суб'єктiв туристичної дiяльностi та неприбутковi органiзацiї в галузi туризму
Учасники вiдносин, що виникають при здiйсненнi туристичної дiяльностi, - юридичнi особи та громадяни, якi надають туристичнi послуги, залежно вiд мети можуть утворювати об'єднання пiдприємств, що є юридичними особами чи без створення юридичних осiб, або вступати в такi об'єднання в порядку, визначеному Господарським кодексом України та iншими законами.
З метою реалiзацiї та захисту своїх прав i законних iнтересiв у галузi туризму суб'єкти туристичної дiяльностi можуть створювати неприбутковi органiзацiї у сферi туристичної дiяльностi в порядку, визначеному Цивiльним кодексом України або Законом України "Про об'єднання громадян" чи iншими законами.
Громадяни України, iноземцi та особи без громадянства з метою реалiзацiї та захисту прав i законних iнтересiв можуть об'єднуватися в громадськi органiзацiї туристичної спрямованостi.
Неприбутковi органiзацiї в галузi туризму можуть спрямовувати свою дiяльнiсть на:
формування i поширення iнформацiї про туристичнi ресурси України;
пiдготовку пропозицiй щодо розвитку туризму, курортно-рекреацiйної сфери, охорони туристичних ресурсiв України, їх збереження та вiдновлення, порядку використання;
популяризацiю туризму i сприяння його розвитковi;
розробку власних стандартiв туристичного, готельного, екскурсiйного, та iншого обслуговування, схвалення кодексiв усталеної практики та правил професiйної етики;
впровадження власних систем контролю якостi здiйснення туристичної дiяльностi;
пропонування для спiльного використання юридичними особами та громадянами-пiдприємцями, що надають туристичнi послуги, знакiв для товарiв i послуг;
вдосконалення освiтнiх програм з професiйного навчання в галузi туризму, пiдвищення рiвня професiйної пiдготовки працiвникiв i фахiвцiв у галузi туризму;
саморегулювання в галузi туризму;
реалiзацiю та захист спiльних прав i iнтересiв учасникiв туристичної дiяльностi;
вирiшення iнших завдань, що не суперечать законодавству України.
Громадськi органiзацiї туристичної спрямованостi можуть вiдповiдно до закону представляти iнтереси громадян - споживачiв туристичних послуг.
Роздiл VI. Контроль за дiяльнiстю в галузi туризму. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства України про туризм
Стаття 29. Органи, уповноваженi на здiйснення контролю за дiяльнiстю в галузi туризму
Органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi та службовi особи у випадках i в порядку, визначених законом, здiйснюють контроль за додержанням вимог законодавства з питань туристичної дiяльностi, проводять перевiрки якостi надаваних (наданих) туристичних послуг, додержання лiцензiйних умов, стандартiв, норм i правил щодо здiйснення туристичної дiяльностi та вiдповiдно до закону накладають стягнення i вживають iнших заходiв за порушення законодавства в галузi туризму.
Стаття 30. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства в галузi туризму
Порушення законодавства в галузi туризму тягне за собою вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.
Порушеннями законодавства в галузi туризму є:
здiйснення туристичної дiяльностi без отримання вiдповiдного дозволу (лiцензiї) або недодержання лiцензiйних умов з надання туристичних послуг;
залучення до надання туристичних послуг осiб, якi не вiдповiдають встановленим законодавством вiдповiдним квалiфiкацiйним вимогам та не мають вiдповiднi дозволи на право здiйснення туристичного супроводу у випадках, визначених цим Законом;
надання туристичних послуг, що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї, без проведення такої сертифiкацiї в установленому порядку;
ненадання, несвоєчасне надання або надання туристовi iнформацiї, що не вiдповiдає дiйсностi;
порушення вимог стандартiв, норм i правил у галузi туризму;
незаконне використання категорiї об'єкта туристичної iнфраструктури;
порушення умов договору мiж туристом i суб'єктом туристичної дiяльностi з надання туристичних послуг;
невиконання розпоряджень уповноважених органiв та осiб про усунення порушень лiцензiйних умов;
порушення правил щодо охорони чи використання об'єктiв туристичної iнфраструктури, знищення або пошкодження об'єктiв вiдвiдування;
створення перешкод уповноваженiй на те законом посадовiй чи службовiй особi у здiйсненнi контролю за туристичною дiяльнiстю, у проведеннi перевiрки якостi надаваних (наданих) туристичних послуг або додержаннi лiцензiйних умов, стандартiв, норм i правил щодо здiйснення туристичної дiяльностi;
незаконне втручання у здiйснення туристичної дiяльностi;
розголошення вiдомостей, що становлять конфiденцiйну або iншу охоронювану законом iнформацiю.
Законами України може передбачатися вiдповiдальнiсть i за iншi порушення у сферi туристичної дiяльностi.
Стаття 31. Вiдповiдальнiсть органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових та службових осiб у галузi туристичної дiяльностi
Органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi та службовi особи у галузi туристичної дiяльностi за порушення законодавства несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.
Рiшення, дiї або бездiяльнiсть органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових та службових осiб можуть бути оскарженi до суду в порядку, встановленому законом.
Шкода, заподiяна органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, їх посадовими особами фiзичним чи юридичним особам пiд час виконання ними покладених на них обов'язкiв, пiдлягає вiдшкодуванню в порядку, встановленому законом.
Стаття 32. Цивiльно-правова та iншi види вiдповiдальностi суб'єктiв туристичної дiяльностi
За неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, iншi суб'єкти туристичної дiяльностi несуть майнову та iншу вiдповiдальнiсть, визначену в договорi вiдповiдно до чинного законодавства.
Розмiр майнової вiдповiдальностi туроператора, турагента чи iншого суб'єкта туристичної дiяльностi не може перевищувати фактично завданих замовнику збиткiв з їх вини.
Всi спори майнового характеру мiж суб'єктами туристичної дiяльностi та споживачами туристичних послуг вирiшуються у встановленому порядку з дотриманням вимог цього Закону.
За порушення встановлених законодавчими актами правил здiйснення господарської дiяльностi до суб'єктiв господарювання органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування вiдповiдно до своїх повноважень та в порядку, встановленому законом, застосовують - заходи органiзацiйно-правового або майнового характеру, спрямованi на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та лiквiдацiю його наслiдкiв.
Стаття 33. Вiдшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства у галузi туристичної дiяльностi
Суб'єкт туристичної дiяльностi, який порушив законодавство в галузi туристичної дiяльностi при наданнi туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний вiдшкодувати туристу збитки у повному обсязi, якщо договором або законом не передбачено вiдшкодування у меншому або бiльшому розмiрi.
Заподiяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушенi його законнi права, вiдшкодовується суб'єктом туристичної дiяльностi в порядку, встановленому законами України.
Суб'єктам туристичної дiяльностi, яким заподiяна шкода юридичними чи фiзичними особами внаслiдок порушення ними законодавства в галузi туризму, збитки вiдшкодовуються вiдповiдно до законiв України.
Стаття 34. Порядок розгляду спорiв з питань надання туристичних послуг
Спори з питань надання туристичних послуг розглядаються у встановленому законом порядку третейськими судами та судами загальної юрисдикцiї.
Роздiл VII. Мiжнародне спiвробiтництво в галузi туризму
Стаття 35. Мiжнароднi договори України в галузi туризму. Участь України в мiжнародних туристичних органiзацiях
Правову основу мiжнародного спiвробiтництва в галузi туризму складають мiжнароднi договори України, укладенi вiдповiдно до Закону України "Про мiжнароднi договори України".
Держава сприяє розширенню та змiцненню мiжнародного спiвробiтництва в галузi туризму на принципах i нормах, розроблених Всесвiтньою туристською органiзацiєю (BTО).
Органом державної влади, що забезпечує представництво i реалiзацiю iнтересiв України в галузi туризму у вiдносинах з iншими країнами та з мiжнародними туристичними органiзацiями, є центральний орган виконавчої влади в галузi туризму, який у встановленому порядку бере участь в укладеннi мiжнародних договорiв з питань туризму.
Україна бере участь у дiяльностi мiжнародних туристичних органiзацiй вiдповiдно до мiжнародно-правових зобов'язань України та статутних документiв таких органiзацiй.
Стаття 36. Представництва України в галузi туризму за межами України
З метою розширення мiжнародного спiвробiтництва, утвердження України на свiтовому туристичному ринку та ефективного використання її туристичних ресурсiв окремi повноваження з представництва iнтересiв України в галузi туризму за межами України покладаються на її торговi представництва.
За поданням центрального органу виконавчої влади в галузi туризму Кабiнет Мiнiстрiв України може вiдкривати за межами України туристичнi представництва. Порядок створення, дiяльностi i лiквiдацiї туристичних представництв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до мiжнародних договорiв України.
Стаття 37. Особливостi здiйснення дiяльностi в Українi iноземними суб'єктами туристичної дiяльностi
Юридичнi особи, створенi за законодавством iнших держав, iноземцi та особи без громадянства здiйснюють туристичну дiяльнiсть на територiї України вiдповiдно до мiжнародних договорiв України в порядку, визначеному законом.
iноземнi юридичнi та фiзичнi особи можуть здiйснювати туроператорську та турагентську дiяльнiсть шляхом створення пiдприємств згiдно iз законодавством України та отримання в установленому порядку лiцензiй на здiйснення вiдповiдної дiяльностi.
Туристичний супровiд, що здiйснюється на територiї України, може надаватися фахiвцями туристичного супроводу , громадянами України та особами, якi постiйно проживають на територiї України, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.
Посередницька дiяльнiсть на територiї України з укладання договорiв на туристичне обслуговування з iноземними суб'єктами туристичної дiяльностi не допускається. Така дiяльнiсть може здiйснюватися лише через туроператорiв, зареєстрованих згiдно iз законодавством України.
Угоди, укладенi з порушенням вимог цiєї статтi, є недiйсними.
Роздiл Viii. Прикiнцевi та перехiднi положення
1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2004 року.
2. До приведення законодавства у вiдповiднiсть iз Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про туризм" закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.
3. Фiзичнi i юридичнi особи, якi отримали лiцензiї на органiзацiю iноземного, внутрiшнього, зарубiжного туризму, екскурсiйну дiяльнiсть до дня офiцiйного оприлюднення цього Закону, до 1 квiтня 2004 року можуть безкоштовно отримати лiцензiю на провадження туроператорської чи турагентської дiяльностi за умови виконання вимог цього Закону та Закону України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" на термiн дiї лiцензiї старого зразка.
4. Кабiнету Мiнiстрiв України у мiсячний строк пiсля набрання чинностi цим Законом:
пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;
вiдповiдно до своєї компетенцiї забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;
привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;
забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.
5. У Законi України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299; 2001 р., N 22, ст. 105, ) пункт 50 статтi 9 Закону України викласти в такiй редакцiї:
"50) туроператорська та турагентська дiяльнiсть".