Відділ культури

Володимир Висоцький увірвався у наше життя на початку 60-х. Це був час нової поезії, нової літератури. На його пісні не було дозволу "згори", не було його збірок і платівок у крамницях. Тому розмістилися ці пісні не тільки на мільйонах магнітофонних стрічок, але і в самому надійному сховищі - в серцях та пам'яті людей.

Книга — щедрий та цінний дар, бо він сходить із серця, підкореного нею. Із власної бібліотеки Володимира Опанасовича Петренка, начальника Приморського управління водного господарства, до Голопристанської районної бібліотеки надійшло понад 850 екземплярів цінної та корисної літератури. Разом із подарунком книголюб передав до скарбниці знань особливу для його сім'ї книжечку — авторську поезію дочки, першу книжку молодої поетеси Ольги Володимирівни Петренко. Збірка віршів «І нарік Господь її Жінкою» - щирі, опромінені теплою печаллю і великою любов'ю рядки, в яких слово, адресоване найдорожчим людям, землякам.

На початку січня 2013 року районний Будинок культури запросив голопристанців на традиційний вечір духовної музики «Різдвяна зоря». На жаль, цього року на цей радісний і хвилюючий захід прийшло небагато охочих послухати спів, яким прославляється подія Народження Сина Божого. Але ті, хто не зважав на січневу холоднечу і завітав до РБК, аби переглянути святкову програму, не пожалкували, одержали багато позитивних емоцій від виступів народного академічного хору під орудою Ірини Чупік, народного фольклорного ансамблю з Кардашинки «Олешшя», юної співачки Ганни Бережко. 

На другий день Різдва у голопристанському Свято-Духівському храмі сталося диво. За свідченням священнослужителів і парафіян, під час Служби Божої на святковій іконі Різдва Христового з'явилися краплі олії, які потім збиралися у струмочки.

З того часу це диво повторювалося протягом усіх різдвяних днів.

14 січня до Голої Пристані прибув Архиепископ Херсонський і Таврійський Іоанн, аби на власні очі побачити диво-образ. Після його огляду правлячий Архиерей дійшов висновку, що ікона дійсно мироточить, розпорядився зробити для неї ківот (оклад) та виставляти щовівторка о 10 год. для поклоніння.

У народі говорять: «Скільки днів - стільки й свят». Та особливо празниковими, з неповторними обрядодійствами, є Новий рік та Святки, тобто 12 днів від Різдва до Хрещення. Їх відзначали ще 5 тисяч років тому, вони супроводжувалися яскравими дійствами, включаючи  щедрування,   колядування, вертепні вистави з Меланкою, Василем. Козою, народними гуляннями, іграми, ворожінням. Ці великі чисті дні відзначалися кожною людиною і в селі, і в місті, бо збиралися усією родиною, а на столі, застеленому білою вишитою скатертиною, були свічка, узвар, кутя на покутті і 12 національних страв. Люди з вірою, надією та повагою ставилися до колядників, щедрувальників як до щиросердних провісників добра, достатку та щастя.