Відділ культури

Якщо в будь-якому українському містечку, чи селі ви зненацька відчуєте пісенний голод, а чи жагу натхнення насолодитися справжніми українськими народними піснями, фольклором, обрядами чи традиціями, негайно виїжджайте до нас на Голопристанщину – до фестивальної столиці смаглявої Таврії, до благословенного краю солодкого дива – українського кавуна, де вас гостинного зустрічає на найкрасивішій набережній хлібом-сіллю та "Макітеркою" насиченою, ніби варениками, обрядовими та жартівливими піснями.

Майже чверть віку народний аматорський ансамбль народної пісні "Макітерка" Пам'ятненського сільського будинку культури радує край і гостей неньки - України гомінкими життєдайними піснями.

Переможці районних конкурсів колективів художньої самодіяльності "Степова ліра" та "Наша дума, наша пісня не вмре, не загине", обласних конкурсів – фестивалів сільської художньої самодіяльності "Таврійське перевесло" (м. Херсон), конкурсу ансамблів народної пісні (м. Каховка) та "Слобідський козачий круг" (смт. Новотроїцьке), всеукраїнського конкурсу "Сонячні кларнети" (м. Київ), лауреати гран-прі Всеукраїнського благодійного фестивалю народної творчості "Купальські зорі" (м. Гола Пристань), учасники міжнародного фестивалю козачої культури "Любо" (станиця Луганська) та міжнародного фестивалю слов'янських культур у м. Славенськ-на-Кубані (Росія) є завжди необхідним додатком до будь-якого урочистого заходу в районі чи області: День Незалежності України, День соборності держави, День Конституції України, День захисника вітчизни, Міжнародний жіночий день, День сільгоспвиробника, а чи День підприємців, ярмарків сільгосппродукції району та області, районних, обласних та Всеукраїнських конференцій чи симпозіумів – усюди вони зривають шквал аплодисментів і несуть любов до української щиросердної пісні в маси. Вони є справжніми улюбленцями народу від дня створення 1988 року і до тепер нам, Голопристанцям, слід низько вклонитися і подякувати за справжній професіоналізм, самовіддану працю і творчу невичерпну енергію кожного із учасників знаного в світі колективу, а саме:

Гарковенко Олені Григорівні – художньому керівнику ансамблю; Кириченко Наталії Анатоліївні – директорові Пам'ятненського сільського будинку культури, солістці колективу, справжньому генераторові ідей та методик розвитку, баяністам Гальчук Олександрові або Конобрицькому Олексію, Костоли Олені Миколаївні – завідуючій Садівським сільським клубом, співачці колективу, співакам-пенсіонерам: Купрій Валентині Миколаївні, Коваленко Ользі Іванівні, Безукладніковній Ользі Миколаївні та Богдановій Людмилі Іванівні, співачці-бібліотекарю Луб’яній Лесі Йосипівні, співачці – приватному підприємцеві Гідуляновій Меланії Олексіївні та співачці-домогосподарці Шкворченко Анні Іванівні.

Тож недаремно і місцева влада, і районна, і обласна державна адміністрації високо цінять внесок колективу у розвиток пісенної творчості на Херсонщині – про це свідчать численні грамоти та медалі, якими нагороджувався колектив та окремі учасники народного аматорського ансамблю народної пісні «Макітерка».

В репертуарі ансамблю чільне місце займає українська народна пісня та є і, народні пісні країн-побратимів Росії, Білорусії, Польщі.

Колектив настільки популярний, що і місцеві автори-аматори Наталя Коломієць, Микола Безвуляк та Валентина Юрченко пишуть пісні саме для «Макітерки».

За вагомий внесок у розвиток культури українського народу, високий художній рівень та виконавську майстерність у 2006 році ансамблю було присвоєно звання «Народний аматорський колектив».

Скадовськ та Свалява, Залізний Порт та Пирогово, Гола Пристань та Цюрупинськ, Херсон та Київ завжди запрошують наш уславлений народний аматорський ансамбль народної пісні «Макітерка» на свої не лише фестивалі, конкурси, а і Дні міст та сіл, бо ж де «Макітерка», там смачно вилунює народна пісня і радує слух та душу. Тож недаремно і садиби зеленого туризму «Чайка» та «Марійкина садиба», історико-розважальний комплекс «Зелені Хутори Таврії» та «Кардашинські гайки» при появі іноземних туристичних делегацій відразу запрошують саме наших землячок, бо що ж то за садиба без смачних українських страв, без «Макітерки», повної наснаги та віри у одвічне Шевченкове «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине».