Відділ культури

Ім’я української поетеси-піснярки Наталі Коломієць знане і відоме не лише в Україні, а і далеко за межами нашої Батьківщини. З нагоди перших роковин від Дня несподіваної смерті Наталі Анатоліївни силами відділу культури Голопристанської районної державної адміністрації та Голопристанського районного Будинку культури у актовій залі Голопристанської районної дитячої школи мистецтв був зорганізований і проведений вечір пам’ятті «Недоспівана пісня…». На вечорі зі словами шани і скорботи за передчасно померлою поетесою виступили голова Голопристанської районної ради Віталій Соловйов, Голопристанський міський голова Олександр Бабич, керівник апарату Голопристанської районної державної адміністрації Віктор Реутенко та чоловік пані Наталії Димитрій Васильович Коломієць. Звучали пісні на її слова, між текстом яких проявлялося її життя, хай коротке, але яскраве і буремне, життєстверджувальне та з любов’ю. Вона протягом усього свого життя несла в душі любов до Голопристанщини, до її людей, до рідної мови і рідної серцю неньки України.
Степовичка з діда-прадіда Наталя Анатоліївна Коломієць народилася 17 лютого 1963 року в селі Долматівка Голопристанського району Херсонської області. У 1978 році з відзнакою закінчила восьмирічну школу і відразу ж пішла своєю стежиною в доросле життя працювати над собою і вчитися. У 1982 році закінчила Київський державний топографічний технікум, а у 1996 році – факультет української мови і літератури Херсонського державного педагогічного інституту. Вчилася слову, вчилася мові, вчилася вшановувати і оберігати родинну мову. І все життя писала. Писала вірші, створювала неповторні поетичні образи, які вичунювали піснею, чи відображалися на папері у поетичні збірки «Кошик зірок» (1998 р.), «Я щаслива» (2002 р.), «Відлуння душі» (2003 р.), «Дорога до себе» та «Гола Пристань – лілея моя (2009 р.). Значну кількість віршів Наталя Коломієць присвятила рідному селу Долматівка, хліборобам і, звичайно ж, місту, в якому жила і працювала, місту Гола Пристань. Феномен написання великої кількості віршів і пісень, присвячених одному маленькому містечку, поетеса пояснювала так: «Краса самого міста і навколишній простір народжують в мені слово щире і цілюще, яке пізніше одягнене у шати мелодій, стає піснею і залишається назавжди у душах багатьох». Саме ліцензійний диск пісень на слова Наталі Коломієць під назвою «Срібна пісня душі», виданий у 2009 році до 300-річчя Голої Пристані, став помітним явищем у літературній Україні і золотим зерном увійшов до царини пісенної творчості українського народу. Теж знаково ще й те, що постійно діючу полицю з пропаганди творчості Наталі Коломієць у районній книгозбірні назвали «Голопристанська Чураївна». Дванадцять пісень з двадцяти, які є на ком пакт-диску «Срібна пісня душі» визнані спеціальною комісією рекордом України і 21 травня 2012 року увійшли до Національного реєстру рекордів за найбільшу кількість пісень про мале місто України.
Нині у всіх куточках нашої держави звучать пісні на тексти української поетеси, нашої землячки Наталі Коломієць. Адже її творчий доробок чималий. Не по одній пісні нею створені у співпраці з композиторами Андрієм Білецьким, Миколою Свидюком, Валерієм Другальовим, Миколою Безвуляком, Анатолієм Скуратівським, Валентином Стеренком, Володимиром Телюком, Ярославом Борутою, Леонідом Нечипоруком та Маріаною Івченко. Саме пісні на її самобутні тексти виконують народні артисти України Микола Свидюк, Надія Шестак, Фемі Мустафаєв, Наталя Лелеко та Леонід Сандуленко. З радістю включили у свій репертуар пісні на слова Наталі Коломієць аматорський народний ансамбль народної пісні «Макітерка» Пам’ятненського сільського Будинку культури, аматорський народний ансамбль бандуристів «Тавричанка» Таврійської дитячої музичної школи, аматорський народний ансамбль народних інструментів «Перебендя» Голопристанського районного Будинку культури та заслужені артисти України Віктор Гурба, Олександр Василенко та Ярослав Борута. У тісній співпраці перебував творчий тандем Наталі Коломієць та народної артистки України Раїси Кириченко. А пісня «Стежина до мами» у виконанні Раїси Кириченко на слова Наталі Коломієць стала улюбленою для мільйонів телеглядачів та радіослухачів національних телерадіокомпаній.
Через важку хворобу, не маючи можливості вільно рухатися, ця молода і вродлива жінка робить неймовірне, що не сила і здоровій людині зробити. За короткий час вона готує твори до друку, проводе творчі зустрічі з учнями та студентами освітніх закладів області, сприяє запису фонограм пісень на її тексти і продовжує мужньо боротися за утвердження української мови в усіх галузях суспільства. Будучи депутатом Голопристанської міської ради вона не стояла осторонь свавілля з боку окремих чиновників, вона боролася і добивалася справедливих рішень міськвиконкому та міської ради. Саме такою людиною, яка ніколи не скаржиться на долю, яка є сильною жінкою, саме такою ми її і пам’ятаємо.
Але 5 грудня 2014 року від повторного інсульту гаряче серце полум’яного борця за утвердження української державності, відомої української поетеси-пісняра Наталі Коломієць перестало битися. Та вона живе у віршованих рядках та піснях, подарованих народові, вона живе у нашій пам’яті. Вірю, що і вулиці, і бібліотеки, і площі будуть носити її ім’я. Вірю, що і відкритий конкурс-фестиваль українського слова «Відлуння душі» пам’яті Наталі Коломієць матиме розголос і підтримку серед українців світу. Світла і вічна пам'ять Наталі Коломієць.
Олег ОЛЕКСЮК,
Начальник відділу культури
Голопристанської РДА