Схилили голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом
На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести сліди злочину. Можна раз, і вдруге, і втретє переписувати історію на догоду диктаторів чи ідеології. Та з пам’яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду про бузувірські злочини комуністичного режиму. Правду про ті страшні роки, про ті страшні події, про які вже з 2007 року почали говорити і на державному рівні. Тож вийшли друком сотні томів свідчень очевидців про тих великомучеників нашої тяжкої історії – мільйони українських селян, жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору.
На території Голопристанського Свято-Духівського Храму вже восьмий рік поспіль четвертої суботи листопада всі люди доброї волі й чистої совісті, і старі свідки більшовицьких злочинів, і юні патріоти соборної України - збираються на своєрідний акт покаяння і перестороги, щоб схилити голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом. 28 листопада поточного року і старий, і малий – усі, кому важливо, щоб такого геноциду, на території України більше не було, усі зібралися на мітинг-реквієм, який спільно з благочинним Голопристанського району, протоієреєм отцем Володимиром Будніком зорганізували і провели працівники відділу культури Голопристанської районної державної адміністрації та Голопристанського районного Будинку культури мітинг-реквієм пам’яті жертв голодоморів в Україні. У церкві, відслуживши панахиду, краяни поставили свічки перед образом Божим, щоб пам’янути тих, хто прийняв мученицьку смерть, що вкрила кривавим рядном нашу землю українську.
На мітингу-реквіємі виступили зі словами перестороги голова Голопристанської районної ради Віталій Соловйов та Голопристанський міський голова Олександр Бабич. У їх виступах звучали сподівання, що ми і наші діти, і діти наших дітей не забуватимемо про лихо, яке довелося витерпіти нашому народові. І квіти, покладені до пам’ятного знаку і свічки, поставлені в цей день в усіх церквах жителями нашого району, нагадуватимуть про лихоліття і вимолюватимуть прощення за гріхи лиходіїв, які церкви руйнували та людей невинних голодом морили. Цього нам не можна забувати, як замовчували про голодомор 1921 року, а потім ще більше замовчували про голодомор 1932-1933 років, бо повторювався і у 1947 році. Нам про це треба пом’ятати, тому що молоді жити далі і будувати щасливу, квітучу і заможну державу.
Олег ОЛЕКСЮК,
начальник відділу культури
Голопристанської РДА
